Кому не вистачає рішучої волі – не вистачає розуму.

Кохання зароджується у розмові душі з душею.

Я всім вам знаю ціну, але поки
Потворщик перший вашим неподобствам.
Мені в цьому сонці подає приклад.
Воно дає себе туманити хмарам,
Щоб потім сильніше засліпити
Своїм раптовим виходом із мороку.

Закипаючи, волога ллється через край:
Приріст на вигляд, а насправді спад.

Корисно все, що до речі, а не вчасно.

Коли дружба починає слабшати і охолоджуватися, вона  завжди вдається до посиленої ввічливості. (Де слабшає дружба, там посилюється церемонна ввічливість.)

Уже якщо ти розлюбиш - так тепер,
Тепер, коли весь світ зі мною в розбраті.
Будь найгіршою з моїх втрат,
Але тільки не останньою краплею горя! І якщо скорбота дано мені перемогти,
Не завдай удару з засідки.
Нехай бурхлива не розв'яжеться ніч
Дощовим ранком — вранці без втіхи. Залиш мене, але не в останню мить,
Коли від дрібних бід я ослабну.
Залиш зараз, щоб відразу я збагнув, Що це горе всіх негараздів болючіше,
Що немає негараздів, а є одна біда -
Твоєї любові позбутися назавжди.

Поет, впиваясь у далечінь закоханим поглядом,
Мріяв неясний образ передати,
Але красу твою передбачити
Не довелося ні пісням, ні баладам.

«На добраніч, спи!» - Прошепотіла мені вона
І забрала спокій, мені побажавши спокою.

Безумна до того любов моя,
Що зла в тобі я не помічаю.