Людина - створення міцне і ніщо - ніщо на світі: ні війни, ні горе, ні безнадійність, ні розпач - не може протриматися стільки, скільки може протриматися людина ; і людина завжди буде вище за свій біль, варто йому лише зробити зусилля, зробити над собою зусилля і повірити в людину, її надію і не шукати якусь опору, а стояти на своїх власних ногах, повірити у свої власні сили та витримку.

Коли я вдома, мені завжди приходять на згадку яблуні, або зелені галявини, або колір моря десь у далеких краях, і я вдаюся смутку тому, що не можу перебувати скрізь одночасно.

До людини краще підійти з її міркою. Підійти та відійти.

Вони добре розуміють, що листи годяться лише на те, щоб служити містками, що з'єднують інтервали між вчинками.