Віктор Гюго. Людина що сміється
Той, хто володіє своїми думками, не розпоряджається і своїми діями.
Той, хто володіє своїми думками, не розпоряджається і своїми діями.
... Чоловік – найбільш просунута істота…
Жінка – найвищий з ідеалів…
Він – мозок. Вона – серце…
Мозок дає світло, серце – кохання.
Світло запліднює, кохання воскрешає.
Він сильний розумом. Вона – сльозами.
Розум переконує. Сльози вражають...
Чоловік здатний до всього героїчного.
Жінка – передусім до мучеництва.
Героїзм прославляє.
Мучеництво звеличує…
Він – код. Вона євангелія.
Код виправляє, євангеліє удосконалює…
Він думає, що вона мріє.
Думати – значить мати в черепі звивину.
Мріяти означає мати ореол над головою.
Чоловік – орел, який літає.
Жінка – соловей, який співає.
Літати, щоб панувати над простором.
Співати, щоб завоювати душу.
І нарешті! Він – там, де закінчується земля.
Вона – там, де починається небо.
Здаватися легковажною і недосяжною — верх мистецтва.
Не завжди той одружується, хто заручився.
Сміх це сонце: воно проганяє з людського обличчя зиму.
Життя – вихор. Він то скидає раптово на голову людини похмурий хаос, то простягає над ним блакитні небеса.