Громадська будівля минулого трималася на трьох опорах: священик, король, кат. Давно вже пролунав голос: "Боги йдуть!". Нещодавно інший голос проголосив: "Королі йдуть!". Пора, щоб третій голос промовив:«Кат йде!».
Найкращі роки життя — це ті, що ми ще не пережили. Les plus belles années d'une vie sont celles que l'on n'a pas encore vécues.
Будучи нелюдимим і водночас балакучим, не бажаючи нікого бачити, але відчувати потребу поговорити з кимось, він виходив із скрути, розмовляючи сам із собою.
Моє тіло, моя душа, моя кров, я сам - все належить тобі.
Натовп, що зібрався з ранку, чекав полудня, послів Фландрії і містерії. Своєчасно з'явився лише опівдні.
Смерть — ніщо для душі зів'ялої та охолола в стражданнях; але який страшний удар її крижаної руки тому, чиє розквітле серце зігріте всіма радощами буття!
— Жеане, Жеане, на вас чекає сумний кінець.
— Зате початок був добрий!