Пам'яті Марка Твена. Нехай, Правда, вся в твоїх руках,
Як рушник мокрий,
Шпуряти в обличчя не можна ніяк,
Так пошкодуєш, охаючи! Щоб не шкодувати про те потім,
Зумій її подати,
(Щоб з душею чистою спати)
Як подають... пальто!