Веніамін Каверін. Перед дзеркалом
Так буває, коли, слухаючи музику, думаєш про«своє», і виявляється, що«своє» — це та сама музика, яку ти таки чуєш.
Так буває, коли, слухаючи музику, думаєш про«своє», і виявляється, що«своє» — це та сама музика, яку ти таки чуєш.
Ви навіть не можете уявити, як часто доводиться брехати на кожному кроці. Іноді навіть хочеться сказати правду, я спробувала, але перестала, помітивши, що її й сприймають як брехню.
Добре ковзати, коли є висота.
Погано вирівнювати на рівні даху!
Саню, не треба собою ризикувати, -
Тітонька просить літати нижче.
Я сиджу на березі подовгу, годинами, і забуваю про все сумне і негарне, і думаю, що без краси людині немає сил жити. Вам не здається, що сприйняття краси – не менш сильний інстинкт, ніж доброта та співчуття до людей?
Чоловік любить у жінці себе, тобто створення своєї волі та уяви.
Я боюся, що Ваша делікатність тримає в полоні Вашу щирість.
Ніколи письменник не вигадає нічого прекраснішого і сильного, ніж правда.
Війна закінчилася п'ять років тому, але для багатьох вона ще продовжується. У поодинокій сім'ї не було втрат, і вони не забуті. Не рідкість і досі зустріти молоду жінку в жалобі за чоловіком, який загинув на Марні або під Верденом. А скільки інвалідів, сиріт, знедолених матерів! Як часто й у святкові дні бачиш у вікні бліде, скорботне обличчя, яке виглядає через відігнуту фіранку.
Юність закінчується не в один день - цей день не відзначиш у календарі: "Сьогодні закінчилася моя юність". Вона йде непомітно - так непомітно, що з нею не встигаєш попрощатися.
Ніколи не можна бути надто впевненим у тому, що тебе люблять. Що тебе люблять, попри все. Що може пройти ще п'ять чи десять років, і тебе не розлюблять.