- Слухай, у тебе є друзі?
- Давай спершу чітко визначимо межі поняття "друг".
- Можеш не продовжувати. Людина, яка має друзі, ніколи б так не сказала.

Ти можеш вірити комусь і довіряти йому свої секрети, але рано чи пізно отримаєш удар у спину.

Ми самі не можемо бути впевнені у своєму«я». Де тоді знайти його? Чому цим визначаються наші взаємини?

Чим більше сидиш дома один, тим більше розмовляєш сам із собою. Потім починаєш співати.

Набагато краще, коли тобі одразу кажуть«так» чи«ні». Тоді не трапляється жодного непорозуміння. Почув«ні» і зрозумів, що ти їй нецікавий. І спокійно йдеш у тінь. Це ж біса знає скільки нещасних хлопців могло б врятувати, запевняю вас.

За законами натовпу чим більше людей входять до групи, тим дурніші вони поводяться. Якою б розумною не була людина, ні, саме тому, що вона так виділяється, її просто задавлять числом. Його сила волі, розум, характер, не кажучи вже про емоції, ніяк не вплинуть.
Ми бачимо тільки те, що хочемо бачити, чуємо тільки те, що хочемо чути, але не можемо сказати те, що хочемо сказати. Таке суспільство, у якому ми живемо.

День народження. Це не тільки день, коли ти народився. Це ще день початку нових страждань. Новонароджений плаче немає від глибоких емоцій щодо його появи у світі. Ні, будучи розділений з матір'ю, він вперше відчуває самотність. Отже, день народження – це початок самотності.

Люди - це такі істоти, які ніяк не можуть змиритися зі втратою того, до чого звикли.