Вадим Панов. Запах Страху

Одне з китайських прокльонів звучить так:«Щоб тобі жити в епоху змін». У період відсутності епох. На стику. На зламі. Коли країну вивертає навиворіт, коли ламається звичний життєвий уклад, зникають перевірені маяки, чорне стає білим, а біле — чорним. Коли легко втратити сенс самого життя. Коли вранці ти прокидаєшся з відчуттям того, що летиш у прірву, а всі на світі кольори стають сірими. Китайці знали, як побажати справжню гидоту. Усвідомили, чи на своєму, чи чужому досвіді, яке це — опинитися в лихолітті.

Докладніше

Вадим Панов. Командор війни

— А що таке«звичні рамки»? — поблажливо поцікавилася Кара. — Колись навіть лампочку вважали дивом, а тепер вони світять у кожній хаті. Тисячу років тому вас спалили б тільки за окуляри на вашому носі.
— Але є непорушні речі, — пробурмотів професор, — устрій…
— Непорушних речей немає. Є чи забуті, чи нові. І коли ми стикаємося з ними, треба уважніше придивитися до них. Цілком можливо, що ваше таємниче щось живе за звичними законами просто виглядає по-іншому.

Докладніше