Заздрість робить серце людини чорним, а його самої — нещасним, тому що вона знаходить спокій лише тоді, коли той, кому він заздрить, позбавляється дарованого йому блага. Заздрісник знаходить щастя за рахунок нещастя інших. Хіба це можна вважати щастям?

Світ, в якому ми живемо, - місце для випробування і тимчасова обитель, і він наповнений стражданнями та бідами, горем та болем. Однак це не означає, що ми повинні ходити з виглядом страждальців та мучеників, лити сльози та ніколи не посміхатися. Похмурість і непривітність - не гідність.

Якось двох людей посадили до в'язниці. Один глянув із віконця своєї камери на нічне небо та зірки та посміхнувся. А другий глянув із того ж вікна вниз на брудну вулицю та щурів і заплакав.
Кожен бачить те, що хоче бачити. Давайте бачити хороше і не позбавлятимемо себе щастя!

Злість, ненависть і спрага помсти завдають більше шкоди здоров'ю твоєму, ніж ворогові.

Людина через обмеженість свого розуму і власної недосконалості далеко не завжди може правильно оцінити те, що відбувається з нею і часом те, що здається їй очевидним злом, насправді може виявитися великим благом для нього.