День за днем, декада за декадою бродимо по шию в тужливих дрібницях.

Наш світ подібний до зануреного в нічний сон курнику, де варто лише ненароком торкнутися пір'їнка якої-небудь рябинки, що дрімає на шістці, як все приходить в невимовне хвилювання, кидається і розкидає послід на всі боки.

У кожному житті, як і у будь-якій справі, головне — це визначити головне.

Ах, як би я хотів бути циніком, як легко, просто та розкішно жити циніком! Адже треба ж — усе життя з мене роблять циніка, намагаються, витрачають гігантські засоби, витрачають кулі, квіти красномовства, папір, не шкодують кулаків, не шкодують людей, нічого не шкодують, аби я став циніком, — а я ніяк...

Брехня – це заперечення чи спотворення факту. Але що є фактом? Чи можна взагалі в умовах нашої дійсності, що неймовірно ускладнилася, говорити про факт? Чи факт є явище чи діяння, засвідчене очевидцями? Проте очевидці можуть бути упередженими, корисливими або просто неосвіченими... Факт є діянням або явищем, засвідченим у документах? Але документи можуть бути підроблені або сфабриковані... Нарешті факт є діянням або явищем, яке фіксується особисто мною. Однак мої почуття можуть бути притуплені або навіть зовсім обдурені обставинами. Таким чином виявляється, що факт як такий є дуже ефемерне, розпливчасте, недостовірне, і виникає природна потреба взагалі відмовитися від такого поняття.

Кожен за себе один бог  за всіх.

"З усіх можливих рішень вибирай найдобріше". Не найобіцяюче, не найраціональніше, не найпрогресивніше і, звичайно, не найефективніше – найдобріше!

Якби не було в людини такого терпіння і витривалості, всі добрі люди вже давно загинули б і на світі залишилися б злі й бездушні.

За все треба платити,, нічого не отримують задарма, і чим більше ти отримав, тим більше потрібно платити, за нове життя треба платити старим життям.

Необхідність може бути ні страшної, ні доброї. Необхідність необхідна, а все інше про неї вигадуємо ми...