Художня література, це освячений віками притулок усіх неприкаяних.

…У самій природі розлучень закладено жаль…

Жінки діляться сумом... А радістю воліють похвалятися. Урочистість, перемога над несприятливими обставинами потребують вдячних глядачів. І атмосфера нервозної метушні, що часом посилюється балаканею на сексуальні теми, — все це лише для того, щоб покрасуватися перед приятельками. Жодним єднанням тут і не пахне.

…Важко підтримувати тонус компанії, в якій хтось один привласнює увагу всіх інших.

— Надто помилково, — продовжив він після паузи, — пов'язувати щастя з конкретним станом і з конкретною особою. Позбувшись цієї помилки, я відкрив для себе дуже важливий секрет.
— Так скажіть, заради бога, в чому він полягає, — безпристрасно сказала вона. — Мені завжди хотілося знати, як слід жити.
- Це дуже просто. Якщо не вкладати всі почуття у щось одне, можна дозволити собі все, що заманеться. Приймати рішення, передумувати, змінювати плани. Відпадають тривога та бажання з'ясувати, чи має це інша особавсе, чого хоче, чи досить воно чи, навпаки, засмучене, засмучується, нудьгує. Якщо ти готовий робити те, від чого тебе з раннього дитинства відучували і відлучали — лише блажити самого себе, — відпадають причини надалі відчувати себе нещасним.