На цьому світі мене засмучує лише одне – те, що треба ставати дорослим.

Вирішив піти — то йди!

Духовну культуру можна порівняти із пшеницею. Пшениця годує людину. Але й людина, у свою чергу, дбає про пшеницю, зсипаючи в комори зерно. І запаси зерна зберігаються, як спадок, від одного врожаю до іншого.

Шкодувати про отримані ранах - все одно що шкодувати про те, що народився на світ або народився не в той час. Минуле - це те, що сплело твоє справжнє. З ним вже нічого не поробиш. Прийми його і не рухай в ньому гори. Їх все одно не зрушити з місця.