Так, так, я тебе люблю. Моя вина, що ти цього не знав.

У людині я люблю світло. Товщина свічки мене не хвилює. Полум'я скаже мені, чи гарна свічка.

Погляньте на небо. І запитайте себе:«Чи жива та троянда чи її вже немає? Раптом баранець її з'їв? І ви побачите: все стане інакше...
І ніколи жоден дорослий не зрозуміє, як це важливо!

Я говорю собі: людина помічає у світі лише те, що вже несе у собі.

Ось мій секрет, він дуже простий: пильно одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш. Voici mon secret. Il est tres simple: on ne voit bien qu'avec le coeur. L'essentiel est invisible pour les yeux.

Встав ранком, вмився, привів себе в порядок — і одразу ж упорядкуй свою планету.

Дізнатися можна тільки ті речі, які приручиш.

Дорослі ніколи нічого не розуміють самі, а для дітей дуже втомливо нескінченно їм усе пояснювати та тлумачити.

Усі ми родом із дитинства.

І коли ти втішишся (врешті-решт завжди втішаєшся), ти будеш радий, що знав мене колись.