Антон Павлович Чехов
Люди тільки чай п'ють, а в їхніх душах відбувається трагедія.
Люди тільки чай п'ють, а в їхніх душах відбувається трагедія.
Я або заридаю, або закричу, або зомлію. Не можу! Ви мене закатували! Баба ви!
Та й нащо заважати людям вмирати, якщо смерть є нормальним і законним кінцем кожного?
Кажуть, що в кінці кінців правда восторжествує; але це не правда.
Чи не одні тільки діти бувають дурні... Бувають дурні і в п'ятдесят років.
Я така делікатна дівчина, страшенно люблю ніжні слова.