Як би незначно було почуття, друг не відмовлявся вникнути в нього, не відокремлював його від вищих почуттів, тому що воно було недостатньо важливе і серйозне; навпаки, він намагався знайти нитку, що зв'язує це маленьке, непомітне, приховане почуття з найголовнішим, все одно, чи йшлося про любовне захоплення чи патефонну платівку. Адже життя таке дороге і так скупо відміряне, що не можна упускати ні найменшої його частинки.

Але він знав, що вона чекає на шосе, щоб побачити його вже здалеку. Вона  чекала, як чекають жінки.