Я ще не зустрічав керівника, який не вважав би, що він вміє розумітися на людях і бачить їх наскрізь. Своїм враженням ми віримо більше ніж документам.

Я просто подумала - як же це здорово, коли тебе люблять до повної знемоги, так, що і пальцем поворухнути сил немає.

Хто знає – якби дитинство Фаїни Фельдман було іншим, таким, як їй самій хотілося його бачити, світ міг би залишитися без великої актриси Фаїни Георгіївни Раневської.

Великі актриси – адже вони теж бувають різні. Дивишся на одну і розумієш, що вона ні на кого не схожа, а поглянеш на іншу – і одразу згадаєш сусідку тітку Машу.

Вмирати не страшно. Страшно усвідомлювати, що чогось доброго більше у твоїм житті не буде.

Коли я довго не граю, довго не готую нової ролі, я почуваюся як піаніст, у якого ампутовані руки.

Не можна відбирати в людини його помилки. Людина без помилок подібна до дерева без коріння — їй нема чим чіплятися за реальність.

Пліткувати«на вушко», нишком поширювати чутки, що ганьблять, інтригувати, збивати угруповання, юлити, вигадувати — все це було не по ній.

Здавалося б, дрібниця – всього чотири слова. А ви спробуйте! Придумайте самі коротеньку фразу і вимовте її те щоб запам'ятали все. Щоб ця фраза стала вашою візитною карткою.

Спочатку чекаєш принца, потім просто героя, потім просто чоловіка...