Андрій Платонович Платонов
Життя відразу перетворило мене з дитини на дорослу людину, позбавляючи юності.
Життя відразу перетворило мене з дитини на дорослу людину, позбавляючи юності.
Народившись, він здивувався і так прожив до старості.
Любов – виразка нашого серця, що робить нас розумними, сильними, дивними та чудовими істотами.
Ніхто не дивиться на сплячих людей, але в них бувають справжні улюблені особи; наяву ж обличчя в людини спотворюється пам'яттю, почуттям та злиднями.
Дзвонова музика, так само як і повітря ночі, порушувала чевенгурську людину відмовитися від свого стану і піти вперед; і оскільки людина мала замість майна та ідеалів лише порожнє тіло, а попереду була одна революція, то й пісня дзвонів кликала їх до тривоги та бажання, а не до милості та світу.
Я тебе ніколи не обманював і не обманю, поки живий, тому що любов є також совість, і вона не дозволить навіть подумати про зраду.
Не нудись над книгою. Якби там було що серйозне, люди давно обнялися б одне з одним.
... вирішальні життя істини існують таємно у занедбаних книгах.
Сторож хотів не відповідати: за сімдесят років життя він переконався, що половину справ виконав даремно, а три чверті всіх слів сказав даремно: від його турбот не вижили ні діти, ні дружина, а слова забулися, як чужий шум.
Багатьма властивостями наділена людина ; якщо пристрасно думати з них, можна іржати від захоплення навіть власного щосекундного дихання.