Андрій Бєлянін. Лана... (поема про вищу любов)

Сенс її життя полягав у постійному отриманні деяких сплесків енергій – болю, радості, кохання, зради, і вона щиро пробувала на смак кожне нове відчуття. Все, що робило її щасливою чи, навпаки, вбивало останню радість, завжди розглядалося крізь призму отриманого уроку, а важливість його значення визначалася скоріше відтінками, ніж чіткою градацією добра і зла.

Докладніше

Андрій Бєлянін. Лана... (поема про вищу любов)

Вона вміла видертися сама. Мої прагнення допомогти та підтримати рідко приймалися. Здавалося, їй важко повірити, що хоч щось у цьому світі може бути дано тобі задарма. Вона  звикла платити відразу і ненавиділа брати в борг. Будь-який подарунок, будь-яка послуга, аж до подачі руки в транспорті або перепустки в живій черзі, могли бути витлумачені нею як перший крок  до обмеження її свободи. Свободи власного вибору Добра та Зла. З наступним певним зобов'язанням розплатитися тією ж монетою, інакше космічна гармонія стягне з неї цей обов'язок інакше.

Докладніше