— От би нам такий мелафон. Ми могли б тоді думки бабки з дідом читати.
— Хоча я й так їх думки знаю, — сказав Вовці. — Імбіцили ми й пороти нас треба замість сніданку. Тоді день спокійно пройде. А ми розумнішими до кінця літа станемо.
— Чому? — спитав Вовка.
— Ну, тому що, бабця каже, що якщо нас пороти частіше, то мізки з дупи назад у голову повернуться. А так ми їх потихеньку висираємо.

Почувши кроки в коридорі, я подумки зменшився до розміру молекули і постарався зовсім зникнути.

… Коротше, нахрен нитки попсували?
— Що б з лабіринту повернутись ниткою, — пояснив я.
— Ось у голові у вас наче лабіринт, — бабуся намотувала нитку на клубок. — Розум за розум заблукав, і жодні нитки не допоможуть. Звідки розумні думки прийдуть до вас на думку, коли у вас всі виходи в глухий кут.

Ви можете ображатися, але вся ця мазня схожа на те, ніби хтось насрав, дупу рукою підтер, і пальці об сарай витер. Ось і вийшла ваша годівниця.

- Діду! Допомога потрібна! Ялинка не рубається!
— Це мені потрібна допомога. Я вже старий, а життя спокійного так і немає. Вам хіба медична допомога потрібна. Так би мовити, психіатричне обстеження із наступною госпіталізацією. Наука зробить крок  уперед, дослідивши ваші мізки. Ви, можна сказати, знахідка для радянської медицини. У таких маленьких мізках стільки поганих думок та ідей.

А я сидів і думав, що літо закінчується, відпустка батьків закінчується, і ми завтра поїдемо додому. Потім мені до школи. У шафі вже висить куплена мамою шкільна форма, чекає свого часу ранець. Мені так здалося, що із закінченням цього літа закінчується моє дитинство. Не те щоб зовсім закінчується, просто закінчується той безтурботний час, коли від тебе нічого не вимагалося, крім того, що ти є і просто маєш бути. Восени почнеться зовсім інше дитинство, коли від тебе вимагатиметься вже більше. Я глянув на сплячого Вовка, добре йому, у нього ще попереду цілий рік цього безтурботного дитинства.

Адже якщо розсудити розсудливо, то цукерки важливіші за консерви.

Бабця навіть вразилася нашій ненажерливості.
— Чи глисти завелися? То не жерте ніхрена, а тут прорвало. Треба вас показати ветеринару. Я не обіцяла вашим батькам ще глистів ваших відгодовувати.