Іноді треба діяти, навіть знаючи наперед, що вас не зрозуміють.

Коли робиш щось на совість, від цього неодмінно отримуєш задоволення.

Та в самому факті життя вже є сенс. А в тому, що ми живемо на цій планеті, закладено інший зміст. І в тому, що живемо серед собі подібних, таїться ще один сенс. Ну і таке інше. Кричати, що життя позбавлене сенсу просто несерйозно.

— Я маю з нею поговорити.
— Ви думаєте, це щось змінить?
— Звичайно. Як можна залагодити стосунки, якщо спочатку їх не з'ясувати.

Без мене цей шоколад – ніщо. Але варто його покласти мені в рот, і він стає насолодою. Він потребує мене.

Читання — задоволення повноцінне, а чи не відшкодовує відсутність інших.

Мені потрібна людина, далека від усього цього і в той же час близька мені, — це і є письменник, чи не так?

У п'ятнадцять років ми всі божевільні.

Щоб жити, спочатку потрібно навчитися відрізняти власну матір від стелі. Потрібно вибрати, хто чи що тобі важливіше: мама чи стеля, і відмовитися від того, що менш важливе. Неслі вибирають за тебе - тоне вибір.

Обман, як гра на скрипці, вимагає віртуозності: щоб виступити із сольним концертом, мало бути просто добрим скрипалем. Великим чи ніяким.