Щоб написати історію свого життя, треба спочатку прожити це життя.

Що нам до назви, форми, до догмату віри? Все, що служить добру, є священним для нас. Як сміємо ми торкатися бога?

Жінка прощає все, крім зневаги.

... Іноді ми, лише розлучившись назавжди з тим, кого любили, відчуваємо, як сильне наше кохання.

Бути з людьми, яких любиш, — каже Лабрюйєр, — це все, що нам потрібне. Мріяти, говорити з ними, мовчати біля них, думати про них, думати про речі байдужіші, але в їхній присутності — чи не все одно, що робити, аби бути з ними.

Хто любив, той носить шрами.

Я багато страждав, іноді помилявся, але я любив.

Іноді людина буває старша за свою зовнішність.

Якщо ти віриш у зло, значить ти вчинив його.

Всі неприємності, які ваш лютий ворог може висловити вам в обличчя - ніщо в порівнянні з тим, що ваші найкращі друзі говорять про вас за спиною.