Невід'ємна думка:
Любов остаточно вичерпалася.
Раптом зрозуміла,
Що гіркота печалі -
Тільки кохання продовження.

Світанок не настане!
Притулившись до плеча твого,
на зім'ятому ліжку
я слухаю в дрімоті нічний
найсолодшу казку кохання.

Моє ранкове
Сплутане волосся
Приглажу весняним дощем,
Що бризнув на мене
З крил ластівки.

Всього-то: гість
Притулився до укосу дверей
У моєму домі,
І став храмом дім.
Сутінки весняні.