Мріяли про збереження миру в усьому світі, а закінчили світову війну.

Переможця ніхто не спитає, правду він говорив чи ні.

Тільки боротьба за збереження виду, за збереження вогнища та батьківщини, за збереження своєї держави — тільки така боротьба завжди давала людям силу йти прямо на багнети ворога.

Поки я сам не набув достатніх знань і не опанував спірних питань, переконати будь—кого абсолютно безнадійно.

Коли я дивлюсь сьогодні на світ навколо, на очі завжди попадаються такі газетні ілюстрації: "Жіночий полк у Радянському Союзі займається снайперською стріляниною"або "Жіночий батальйон в Іспанії займається метанням гранат". Або... Поборникам жіночої рівноправності такого роду я можу сказати лише одне: Я був би не чоловіком, якби допустив щось подібне. Я пережив війну. Я знаю як це тяжко. Знаю, як багатьом чоловікам ця війна покалічила нерви. Я часто бачив десятки таких: їх трясло, коли вони вертались, вони були повністю пригнічені та зламані! Чи допустимо наражати такому жінку чи дівчину? Я би тоді втратив всяку повагу до німецьких чоловіків!..

У підсумку завжди перемагає лише інстинкт самозбереження. Під тиском цього інстинкту вся так звана «людяність», що є лише проявом чогось середнього між дурістю, боягузтвом і зарозумілістю, тане, як сніг на весняному сонці.

За ким молодь, за тим і майбутнє.

Ніколи ще в історії жодна держава не була створена мирною господарською діяльністю.

Відчайдушна боротьба за існування, яку ти щойно вів сам, найчастіше вбиває в тобі всяке співчуття до тих, кому вибитись у люди не вдалося.

Я дійшов остаточного висновку, що маю зайнятися політикою.