Ти – моє дихання,
Ранок мій ти ранній.
Ти — і сонце пекуче,
І дощі.
Всю себе змучу,
Стану я найкращою.
З такої нагоди
Ти почекай.
Мені байдуже, скільки років позаду,
Мені байдуже, скільки бід попереду, —
Я не хочу, щоб ти йшов.
Не йди — чи не приходь!