Так звані парадокси автора, що шокують читача, часто перебувають у книзі автора, а голові самого читача.

Одне треба мати: чи то від природи легку душу, чи то душу, полегшену мистецтвом і знанням.

Хто в собі не носить хаосу, той ніколи не породить зірки.
(Потрібно носити в собі хаос, щоб бути в змозі народити зірку, що танцює).

Вільний від чого? Яка справа до цього Заратустрі! Але твій ясний погляд повинен повідати мені: вільний навіщо?

Благословенні ті, що забувають, бо вони не пам'ятають своїх помилок.

Для хорошого воїна«ти маєш» звучить приємніше, ніж«я хочу». І все, що ви любите, ви повинні спочатку наказати собі.

Величні натури страждають від сумнівів у своїй величі.

Шлюб як довга розмова. При вступі до шлюбу потрібно ставити собі запитання: чи ти думаєш, що ти до старості зможеш добре розмовляти з цією жінкою? Решта у шлюбі минуще, але більшість спілкування належить розмові.

Моя душа - це і є полум'я,
що ненаситно рветься в далечінь і вгору.
вгору і вгору своїм безшумним жаром.

Іншому ти маєш подати не руку, а тільки лапу – і я хочу, щоб у твоєї лапи були пазурі.