Не личить добрих людей ображати,
Не личить, як хижак у пустелі, гарчати.
Не розумно похвалятися здобутим багатством,
Не личить за звання себе шанувати.

Для мудреця наставник кожен,
Хто Істину часом каже!
Не важливо Хто, не важливо Як,
А важливо, Що з вуст виходить!

Слаб шаховий король перед королевою?
Але я, дурень, перед тобою слабший!

До щік її добратися — ніжних троянд?
Спочатку в серці тисячі скал!

Перенісши позбавлення, ти станеш вільним птахом.
А крапля стане перлом у перлині-темниці.
Роздаси своє багатство – воно до тебе повернеться.
Якщо чаша спорожніє – тобі дадуть напитися.

Закрийте Коран. Вільно озирнися.
І думай сам. Добром – завжди поділися.
Зла – ніколи не пам'ятай. А щоб серцем
Піднятися – до того, хто впав нагнись.

У день завтрашній не можна сьогодні зазирнути,
Одна лише думка про нього стискує мукою груди.
Хто знає, чи багато днів тобі прожити лишилося?
Не витрачай їх даремно, будь розумний.

Пристрасть не може з глибоким коханням дружити,
Якщо зможе, то разом недовго їм бути.

Я запитав у наймудрішого:«Що ти вийняв
зі своїх манускриптів?» Наймудріший промовив:
«Щасливий той, хто в обіймах красуні ніжний
Ночами від премудростей книжкових далеких!»

Хто битим життям був, той більшого доб'ється,
Пуд солі, що з'їв вище, цінує мед.
Хто сльози лив, той щиро сміється,
Хто вмирав, той знає, що живе.