Навіть у найжахливішому вчинку виявляється той чи інший елемент привабливості, чи не так?
Бажаєте, щоб не було жебраків? Не роздавайте милостиню та скасуйте будинки милосердя. Зрозумійте, позбавити людину, народжену в злиднях, згубних цих допомог - справжнє благо, - бо в цьому випадку він вживе всю свою мужність і всі здібності, що дісталися їй від природи, щоб вирватися з тяжкого становища.
О релігія! Як же сліпо її шанують, якщо не помічають навіть, скільки нещасть із неї походить! Невже ніхто ніколи не запідозрив, що саме під її плащем знаходить притулок Розбрат, що готується вилити на землю свою отруту? Бо якщо Бог існує, то хіба не все Йому рівне, як людина славить Його? Йому повинні бути угодні чесноти наші, а не процесії, що ми влаштовуємо на Його честь. Він бажає бачити чистоту наших сердець, і навряд чи для Нього важливо, яку релігію ми для шанування Його обираємо. Але чому тоді прихильники одного культу вороже ставляться до шанувальників іншого і навіть готові винищити їх як своїх лютих ворогів?
Люди, які скуштували свободу, стануть мудрішими, вони відразу відчують, як несправедливо зневажати тих, хто живе відповідно до вимог природи.
Ви хочете, щоб у кімнаті не було мух? Так приберіть звідти цукор, який їх приваблює! Ви хочете, щоб у Франції не було бідних? Не подавайте милостині, а головне – закрийте свої богадільні. І тоді людина, народжена в злиднях, втративши небезпечні джерела існування, збере всю свою мужність, усі отримані від природи здібності, щоб піднятися зі становища, в якому був народжений.
Великий Боже, ось як розумні істоти вважали за необхідне почитати Тебе! Вони зрошували храм Твій кров'ю Твоїх створінь, плямували його безчестям і мерзенними справами, чинили жорстокості, уподібнивши їх канібалам. Ці представники людського роду вважали, що саме так слід виконувати свої обітниці, щоб догодити Тобі. Вибач же їм їхні помилки, Верховний Владико, і покарай їх за скоєні ними злочини, бо такі жорстокості можуть народитися тільки в серцях тих, хто позбавлений Твоєї божественної світла.
Всі релігії сходяться на прославленні мудрості і могутності бога, але тільки-но вони починають розповідати про його поведінку, ми стикаємося лише з нерозсудливістю, слабкістю і дурістю. Кажуть, що бог створив світ для самого себе, але досі не домігся належного поклоніння собі, бог створив нас, щоб ми благоговіли перед ним, а ми весь час глузуємо з нього! Що за невдаха цей бог!
Не повинно бути законів, що карають за злочини проти релігії, бо образа вигадки нічого не ображає.
— Дарую вам помилування, — говорив Людовік XV, який убив людину заради забави, і додавав: — Однак так само я дарую її і тому, хто вас уб'є.
Завжди знайдуться ті, кого зіпсують навіть самі великі ідеї.