Але геть смуток — для неї зараз не час: веселитися так веселитися, танцювати так танцювати — ось мій девіз, а чи є підстава для веселощів і для танців, чи ні — не важливо. Чим частіше себе пересилуватимеш, тим бадьоріше почуватимешся.
Чи знайдеться батько, який захотів би мучити свого малюка незаслуженими шлунковими коліками, незаслуженими муками прорізування зубів, а потім свинкою, кіром, скарлатиною та тисячами інших тортур, придуманих для ні в чому не винної маленької істоти? А потім, з юності і до могили, став би мучити його незліченними десятитисячократними карами за будь—яке порушення закону, як навмисне, так і випадкове? З найтоншим сарказмом ми облагороджуємо бога званням батька — і все—таки ми добре знаємо, що, якби нам потрапив у руки батько в його дусі, ми негайно його повісили.
Історія показує, що у релігіях ми прогресуємо, а регресуємо. Це, втім, не має значення: як би там не було, обов'язково з'явиться новий бог і нова релігія. Вони будуть представлені людству і прийняті їм під тиском єдиних аргументів, за допомогою яких вдавалося переконати якийсь народ прийняти християнство чи будь—яку іншу релігію, якщо вона не була релігією їхніх батьків: священне писання, меч, вогонь і сокира.
Зморшки – це просто вказівка на те місце, де часто буває посмішка. (Зморшки мають бути лише слідами минулих посмішок. Зморшки повинні лише позначати місця, де раніше були посмішки.)
Ну, думаю, була не була: візьму та й скажу цього разу правду, хоч це все одно що сісти на барило з порохом і підірвати його з цікавості — куди полетиш?