Кохання: просте слово, легке, як серпанок, не ширше і не довше, ніж вістря голки. Так, саме вістря, лезо, бритва. Воно пронизує саму середину твого життя, твого світу, розтинаючи їх на дві частини: до і після.
«До» і«після»... і«протягом» – мить не ширша і не довша, ніж вістря голки.

Докладніше

У мене таке відчуття, ніби мене випатрали. Вражаюче, що здатні зробити з тобою слова, вони можуть розірвати твої нутрощі на шматки. "Слово не палиця, кісток не поламає" - що за безглузде прислів'я!

Докладніше

Перед сходом сонця є момент, коли все небо стає таким блідим, майже безбарвним... Це не зовсім сірий і не білий, мені завжди він подобався, бо коли на нього дивишся, віриш, що ось-ось станеться щось добре.

Докладніше