Я люблю землю під його ногами, і повітря над його головою, і все, до чого він торкається, і кожне слово, яке він каже. Я люблю кожен його погляд, і кожен рух, і його всього!

Спочатку потішалися над його невіглаством, а тепер висміюють його намагання подолати це невігластво.

Ваше суспільство — отрута, яка неминуче отруює навіть найчистішу душу.

Дякуйте долі за друзів, які у вас є замість того, щоб мріяти ще про нових.

Не могли ж вони щодня сидіти так похмуро і мовчазно. Здавалося немислимим, щоб люди, як не дурна їхня вдача, день у день сходилися за столом з такими сердитими обличчями.

Провалитися по горло в сніг - задоволення, яке може оцінити тільки той, хто сам його зазнав.

Він не людина, у нього немає  права на мою жалість. Я віддала йому серце, а він узяв його, на смерть поколов і жбурнув мені назад.

І все-таки, запевняю вас, ні тигр, ні отруйна змія не могли б навіяти мені такий жах, який я відчуваю перед ним.

Дружба, що так зав'язалася, швидко міцніла; іноді відбувалися і короткі сварки. Ерншо не міг за першим наказом стати культурною людиною, а моя молода пані не була ні філософом, ні взірцем терпіння. Але оскільки в обох у них усі сили душі були спрямовані до однієї й тієї ж мети — бо одна любила й хотіла поважати коханого, а другий любив і хотів, щоби його поважали, — вони зрештою досягли свого.

Люби він її всім своєю нікчемною істотою, він за вісімдесят років не дав би їй стільки кохання, скільки я за один день.