Єдина насолода в моєму житті — це смак улюбленого напою.

«Чим простіше, тим краще» – так часто виправдовують свою лінь. Я теж люблю користуватися цією фразою.

Ніхто не забороняє тобі вважати себе царем гори, але прошу, знай свою гору.

Кімната в мене справді брудна. Її можна назвати«Урбанізація» або«Майбутнє Землі» та проводити за нею дослідження.

Прохолода і спокій мені цілком до вподоби. Ось тільки взимку із прохолодою виходить певний перебір.

Кажуть, час лікує.
Але це не так. Час є не що інше, як отрута, що повільно діє. Щось, що вважає кінець, що змушує здаватися, що повільно вичерпує минуле.

Стрілка, як їй і належить, незворушно бігла по колу, ні на мить не змінюючи ритму. Оборот, ще один, і вона повернеться у вихідне положення. Але все одно щось зміниться. Стрілка залишиться в тому ж стані, а навколишній світ – ні.

У світі немає абсолютного критерію правильності. Є лише уявлення людей про неї.

Корінь проблеми лежить у твоїх риб'ячих очах, що прогнили так само, як і ти.

У момент, коли ти втрачаєш щось незамінне, ти розумієш, що втратив це назавжди.