Батьки твоїх учнів чомусь уявляють, ніби ти чудотворець і своїм особистим прикладом здатний завадити їхнім дітям прямувати стопами батьків.
Адже дурні, тільки авторитет начальства підривають. А авторитет треба, навпаки, піднімати. Якщо пан начальству розуму не дав, то треба йому хоча б авторитет забезпечити.
Юрковський, притискаючи кулаки до грудей, клявся і божився, що після того, як усе буде закінчено з Голкондою, він досягне спорядження експедиції на страшний Юпітер, де загинув Поль Данже. Дауге сердито відповідав, що Юпітер — лише гігантський водневий міхур і геологу на Юпітері робити нічого, що взагалі Юпітер людині ще не по зубах, навіть з фотонною ракетою, і що саме про такі випадки китайці в давнину говорили:«Коли носоріг дивиться на місяць, він даремно витрачає квіти своєї селезінки».
- Що, на вашу думку, слід було б зробити всемогутньому, щоб ви сказали: ось тепер світ добрий і добрий?..
Будах, схвально посміхаючись, відкинувся на спинку крісла і склав руки на животі. Кіра жадібно дивилася на нього.
— Що ж,— сказав він,— будьте ласкаві. Я сказав би всемогутньому:«Створюю, я не знаю твоїх планів, можливо, ти й не збираєшся робити людей добрими та щасливими. Захоч цього! Так просто цього досягти! Дай людям досхочу хліба, м'яса та вина, дай їм дах і одяг. Нехай зникнуть голод і потреба, а разом із тим і все, що поділяє людей».
- І це все? - Запитав Румата.
- Вам здається, що цього мало?
Румата похитав головою.
-Бог відповів би вам: Не піде це на користь людям. Бо сильні вашого світу відберуть у слабких те, що я дав їм, і слабкі, як і раніше, залишаться жебраками».
- Я б попросив бога захистити слабких. "Зрозумій жорстоких правителів", - сказав би я.
- Жорстокість є сила. Втративши жорстокість, правителі втратить чинність, та інші жорстокі замінять їх.
Будах перестав усміхатися.
- Покарай жорстоких, - твердо сказав він, - щоб не кортіло сильним виявляти жорстокість до слабких.
– Людина народжується слабкою. Сильним він стає, коли немає навколо нікого сильнішого за нього. Коли будуть покарані жорстокі з сильних, їхнє місцезаймуть сильні із слабких. Теж жорстокі. Так доведеться карати всіх, а я цього не хочу.
– Тобі видніше, всемогутній. Зроби тоді просто так, щоб люди отримали все і не відбирали одне одного те, що ти дав їм.
- І це не піде людям на користь, - зітхнув Румата, - бо коли отримають вони всі задарма, без праці, з рук моїх, то забудуть працю, втратять смак до життя і звернуться в моїх домашніх тварин, яких я змушений буду нагодувати і одягати вічно.
- Не давай їм всього одразу! - Давай потроху, поступово!
– Поступово люди й самі візьмуть усе, що їм знадобиться.
Будах ніяково засміявся.
- Так, я бачу, це не так просто, - сказав він. - Я якось раніше не думав про такі речі... Здається, ми з вами перебрали все. Втім, він подався вперед, є ще одна можливість. Зроби так, щоб найбільше люди любили працю і знання, щоб праця і знання стали єдиним сенсом їхнього життя!
Так, це ми теж мали намір спробувати, подумав Румата. Масова гіпноіндукція, позитивна реморалізація. Гіпновипромінювачі на трьох екваторіальних супутниках...
- Я міг би зробити і це, - сказав він. - Але чи варто позбавляти людство його історії? Чи варто підміняти одне людствоіншим? Чи не буде це те саме, що стерти це людство з лиця землі і створити на його місці нове?
Будах, зморщивши чоло, мовчав, обмірковуючи. Румата чекав. За вікном знову тужливо заскрипіли підводи. Будах тихо промовив:
- Тоді, господи, зітри нас з лиця землі і створи заново досконалішими... або, ще краще, залиши нас і дай нам іти своєю дорогою.
— Серце моє сповнене жалю,— повільно сказав Румата.— Я не можу цього зробити.
Коли людина щось робить, вона завжди робить це для себе. Можливо, й існують у світі досконалі егоїсти, але досконалих альтруїстів немає.
Я читав, що чутки небезпечні для здоров'я набагато більшою мірою, ніж навіть куріння. Автор доводив це із цифрами в руках. Там ще було написано, що сила впливу панічного слуху прямо пропорційна невігластву мас, і це вірно, хоча повинен зізнатися, що навіть найосвіченіші з нас напрочуд легко піддаються загальному настрою і готові мчати куди очі дивляться разом з збожеволілим натовпом.
Ви уявляєте себе кольором цивілізації, а насправді ви цвіль, що виросла на соках її. Ви уявили себе і тепер уявляєте, ніби ваша загибель - це загибель всього людства.
Треба було міняти все. Не одне життя і не два життя, не одну долю і не дві долі — кожен гвинтик цього смердючого світу треба було міняти.
... Тисячі людей, вражених страхом на все життя, будуть нещадно вчити страху своїх дітей та дітей своїх дітей.
Людина, яка любить достатньо, ніколи нікуди не йде.