Я ніколи не мав грошей, і я був дуже щасливий без них. Коли я помру, мої гроші мені вже не будуть потрібні. Мої кінофільми житимуть для людей, щоб судити, якою я був людиною. Я тільки хочу залишитись предметом інтересу.
Нещастя для мене — це бути в юрбі. Бути в натовпі людей і слухати їхні розмови. Від цього можна збожеволіти. Ці розмови – розмови божевільних. Навіть собаки говорять краще. Раніше я робив так: я опускав штори і не відповідав ні на дзвінки, ні на стукіт у двері приблизно тиждень. Я не вставав із ліжка, нічого не робив, нікого не бачив. Це дуже допомагає.