Вважається, що популярність це щось на кшталт захворювання на проказу. Ти раптом розумієш, що тобі не можна з'являтися на людях, ходити у звичайні місця і взагалі робити те, до чого ти звик. Але якщо ти плюнеш на це, і продовжуватимеш робити те, до чого звик, то поступово зрозумієш, що зовсім не обов'язково приносити в жертву свою свободу.
Не став ти дурню хмільного частування,
Щоб захистити себе від почуття огиди:
Напившись, криками він спати тобі не дасть,
А вранці набридне, просячи за те прощення.
Життя можна почати з чистого аркуша, але змінити почерк важко.
Я не маю бажання якимось чином змінювати себе. Моє єдине бажання — змінити людей, які намагаються змінити мене, а єдиний спосіб змінювати людей, на моє переконання, — це вбивати їх. Мій девіз:«Грабуй, гвалтуй та вбивай!»
У мене не просто є право на приватний простір — це для мене предмет першої необхідності.
Ніхто в Європі не буде забутий. Ніхто у Європі не буде виключений. Європа буде успішною, тільки якщо ми працюватимемо разом.
Якщо люди одного разу вимруть через якусь катастрофу, це буде найбільша трагедія в історії життя у Всесвіті. Не тому, що нам не вистачило розуму себе захистити, а тому, що ми не передбачали свій кінець. Домінуючим видам, які замінять нас на пост-апокаліпсичній Землі, залишиться тільки ворожити, розглядаючи наші скелети в музеях природної історії, чому головастий homo sapiens досяг успіху не більше, ніж доісторичні динозаври з курячими мізками.
Коли засудженому на смерть зав'язують очі, це робиться, щоб солдати не бачили його погляду, а чи не навпаки.