Не буває кохання нещасного.
Може бути вона  гіркою, важкою,
Нерозділеною і безрозсудною,
Може бути смертельно небезпечною,
Але нещасною любов не буває.
Навіть якщо вона  вбиває.
Той, хто цього не засвоїть,
І щасливого кохання не варто!

Якщо людина робить важку справу і робить її добре, вона ніколи не втратить до себе повагу.

Мріяти – це найкраща якість, бо вона наповнює серце найкращими потужними вогнями.

Нам потрібні засоби інформації іншої орієнтації…

Ніяк не повірю в це:
За що ж лише я одна
Любов'ю його зігріта,
Піднесена, окрилена? Днем і глухими ночами,
Будь то уві сні, наяву,
Дихаю лише його промовами,
Визнанням його живу. Я добрість любові скуштувала,
Притулившись до його грудей.
І мені не страшна могила
І вічна темрява попереду.

Щасливі ті, хто не знав заборон!
Погані закони сама собі дала людина.
І те, що природа прощає,
Заздрість людська таврує.

Ніщо не сприяє розвитку скромності, як свідомість власної значимості.

Блиск рідкісного каміння в розрізі цих очей.
І в дивному, неживому і нечуваному світі,
де сфінкс і серафим зливаються в ефірі.

Я завжди сприймаю все серйозно. На полі я не належу до тих, хто постійно сміється, можливо, це шкодить мені.

Спочатку я подумав, що дурний... але, може, я щасливий?