Був час, коли я розносив кіоскерам газету під назвою "Шоу-бізнес". Ніколи не забуду скільки мені платили: дванадцять доларів. Десятку та два папірці по долару. Десятку я відразу розмінював, щоб у мене було дванадцять однодоларових купюр. Розплачуючись у барі, відслинюєш по долару від пачки, і збоку здається, що грошей у тебе сила-силенна.
У натовпі біля храму пролунав гучний крик: — Брати, я знову можу ходити! Я знову ходжу! - Скажи, як сталося диво? - У мене вкрали машину.
Кажуть, що нещастя хороша школа ; може бути. Але щастя є найкращим університетом.
Батьківство – це найкраще, що я коли-небудь робив. Це змінює вашу думку. Ви можете написати книгу, ви можете зробити фільм, ви можете намалювати картину, але мати дітей – справді найбільш незвичайна річ, яку я робив.
Зйомки в американському фільмі залишають величезний слід. Ти раптом стаєш товаром, а такі речі треба вчитися тримати під контролем.
Дарую тобі серце
На листку білому,
Дарую тобі серце,
Що хочеш з ним роби.
Гуляй де завгодно,
Ходи з ним всюди,
Малюй що захочеш,
Сердитися не буду.
Але краще на ньому
Малювати не вчися ти,
Нехай моє серце
Залишиться чистим.
Брехня. Усі люди брешуть, коли їм потрібно. Причому жінки брешуть навіть тоді, коли їм це не потрібно.
Ці факти, фактища, фактики
Примушують змінюватись в особі...
На руїнах радянської фабрики
Видерли торговий центр. Це символ шаленого часу:
Споживання замість праці,
Розвага замість прагнення.
Все — на торжище, все туди!