Дивлюся на майбутнє з острахом,
Дивлюся на минуле з тугою
І як злочинець перед стратою
Шукаю навколо душі рідної...

Ще не всі колеса винайдені: світ занадто дивовижний, щоб сидіти склавши руки.

Багатство як солона вода:
Ми п'ємо і не нап'ємося ніколи.

Лінь подібна до іржі: вона  роз'їдає швидше, ніж часте вживання зношує.

Ми все ще поспішаємо нести земну подати,
вже піднявши очі, наступаємо дари,
в прокинутій душі ще сумує хіть,
змінюючи щоразу умови гри.

Саме важливе в жіночому одязі - жінка, яка її носить. (З роками я зрозумів, що найголовніше у сукні - це жінка, яка його одягає.)

Нікому не дозволяй говорити собі, що ти негарний! Це моя робота!

Шукаю відповідь. Я став мандрівником – чому?
Я став давним-давно мучеником – чому?
Всі зілля для ран і прикростей знаходять,
А я не ворухну і пальцем – чому?

Схуднути набагато простіше, ніж помолодшати, але навіть це цілком можливо.

Щиро кажучи, для мене як актора це проблем не становить. Ви ж бачили Джекса Теллера із«Синів» у всіх, хм-м... ракурсах. Якщо ж твій персонаж оголюється емоційно, то це взагалі найбільша удача. Таке важко грати, але в цьому весь сенс акторства. В останньому сезоні«Синів Анархії» було багато епізодів, де Теллер стикався з новинами, які перевертають його світ із ніг на голову. А у житті я просто відкрита книга. Відвертий навіть трохи більше, ніж від мене очікують. Та й не скромник. Майте на увазі.