Уява дана людині, щоб втішити її в тому, чого в неї немає, а почуття гумору – щоб втішити тим, що має.

... той, хто все втратив, байдуже
Лежить, як розорена країна,
Чия нагота лише Господу видно
І чия печаль, як смерть сама, негласна.

Коли ти бачиш, що навколо все цвіте, ти маєш вдихнути і затримати дихання на п'ять секунд, і той стан радості, який увіллється в тебе, ти маєш утримати протягом усього життя.

Людина не повинна бути поблажливою до себе і не повинна вимагати від інших, щоб вони були поблажливими до неї.

Ти знаєш, що це хороша пісня, якщо ти можеш обдерти її до голої форми і зіграти тільки на якомусь одному інструменті – на акустиці або на піаніно. Якщо щось все ще чіпляє, тоді ти знаєш, що це гарна пісня.

Чому ми не закохуємося щомісяця у когось нового? Тому що при розлуці нам довелося б втрачати частинки власного серця.

У кожному з нас є і рай, і пекло.

Є тільки одне благо - знання і тільки одне зло  - невігластво. (Існує лише одне добро - знання. Існує лише одне зло  - невігластво.)

Веселі люди зазвичай найсміливіші люди, які гинуть першими.

Сім'я... Так, нудно, так, бідно, так, серце не б'ється... Чи не краще: друже, коханець? Але, посварившись із братом, я все-таки вправі сказати:«Ти мусиш мені допомогти, бо ти мій брат... (син, батько...)». А коханцеві цього не скажеш — нізащо — мову відріжеш.