Природа тихо відпочиває,
А він спустився в голий сад,
Бутони троянд він одягає
У зелено-оксамитове вбрання. Вигадуючи ряд сольфеджій,
насвистуючи їх дроздам,
садить в полі він проліск,
Фіалки сіє там і там. La nature au lit se repose;
Lui descend au jardin désert,
Et lace les boutons de rose
Dans leur corset de velours vert. Tou en composant des solfèges,
Qu'aux merles il siffle à mi-voix,
Il sème aux prés les perce-neiges
Et les violettes aux bois.
Самотність - це коли в будинку є телефон, а дзвонить будильник.
Якщо що і шкідливо для шлунка, то це дивитися, як актори на телеекрані розповідають про своє особисте життя.
Примара минулого літа
У неозорому саду;
Рожево-іржавого кольору
Астри ще на очах. Ніч хіба що причаїла,
Невловимо ширяючи,
Що ненароком нам обіцяла
Передгрозова зоря. І, беззахисне, стиснулося
Серце, хоч на ніч світло;
Астрами лише затрималося
Що безповоротно минулося.
Щастя полягає не в будь-якому задоволенні, а тільки в чесному та благородному.
Коли люди не сходяться в головному, вони розходяться через дрібниці.
І хоча батьківщина є тільки ім'я, тільки слово, — воно сильніше, сильніше за наймогутніші заклинання чарівника, яким коряться духи.