Моє кохання було,
Як ранковий місяць,
Але ми розлучилися.
Тепер я все сильніше
Ненавиджу світло зорі.

Я тебе відвоюю у всіх земель, у всіх небес...

Важко розуміти, що поряд лише ілюзія близьких людей.

Поганий той учень, який не перевершив свого вчителя.

І знову я їду в напівпорожньому трамваї, але вже без думок про тебе, в голові крутиться лише одне:«Візьми найгостріший ніж, який є в тебе вдома, і встроми його в свою мертву душу»

Любити, бути коханим - обидва стани мають для мене величезне значення. Бути тільки коханим колись набридає, і тому, щоб любити, приходить межа. Не можна відмовлятися від жодного, ні від іншого. І те, й інше — найголовніші складові нашого життя. Нехай в окремий період вони не збігаються, наздоганяють один одного, обганяють, міняються місцями.

Зайва делікатність заважає щастю.

Добро - те, що служить збереженню та розвитку життя, зло  є те, що знищує життя або перешкоджає йому.

Навіть під пафосним павичем хвостом завжди знаходиться звичайна куряча дупа. (Під найкрасивішим хвостом павича ховається звичайнісінька куряча дупа. Тож менше пафосу, панове.)

Тільки той, хто сам обдарований, побажає собі товариства обдарованого.