Дружба між чоловіком та жінкою дуже слабшає при настанні ночі.

Нещасливий, хто люблячи, любимо не може бути.
Нещасніший за нього - хто, не люблячи, томиться,
Але всіх нещасливіший той, хто на щастя не прагне,
Хто більше ніколи не в змозі полюбити.

Я сказав, ти мусиш це зробити. Ти сказав, що не хочеш. Ми поговоримо про це і погодилися, що я, напевно, міг би допомогти.
Я сказав, що ти не правий. Ти наполягав на своїй правоті. Ми взялися за руки, і правота і неправота зникли.
Я заплакав. Ти теж заплакав. Ми обнялися, і між нами виросла квітка світу.
Як я люблю цю таємницю, що зветься МИ! Вона  виникає ніби з повітря. Я думав про цю таємницю і дещо зрозумів: МИ, мабуть, улюблене дитя кохання, тому що поки я не потягнуся до тебе, МИ не існує. Воно прилітає на крилах ніжності; воно говорить через наше мовчазне розуміння. Коли я сміюся з себе, воно посміхається. Коли я прощаю тебе, воно танцює в радості.
МИ - це не просто коли ти і я хочемо бути разом. МИ поєднує нас, збільшує нашу силу; воно підхоплює нашу ношу, коли ти і я готові дозволити їй упасти. Правди в тому, що ти і я давно здалися б, але МИ не дозволить нам. Воно дуже мудре.
«Зазирніть у свої серця, – каже воно. - Що ви бачите? Не ти і я, але лише МИ».

Я взагалі помітила, що талант завжди тягнеться до таланту, і лише посередність залишається байдужою, інколи ж навіть ворожою.

Відмінна якість людини - бажати обов'язково все починати спочатку.

Я віддав би весь свій геній і всі свої книги за те, щоб десь була жінка, яку б турбувала думка, запізнюся я чи ні  до обіду.

Щоб дійти мети, треба перш за все йти.

Достоїнства нас не навчить той, хто негідно сам поводиться.

Кожна невдала спроба це ще один крок  вперед.

Ви не зростатимете, якщо не намагатиметеся зробити щось за межами того, що ви вже знаєте досконало.