Життя за великим рахунком складається не з фактів та випадків. Вона  складається здебільшого з тієї бурі думок, яка постійно проноситься в голові.

Щоправда завжди парадоксальна. Часом скажеш правду, кажуть, ну, ти — брехун, а збрешиш, і всі дивуються, треба ж, як у житті буває!

Und des Jahres Kreis sich wenden,
Und der junge Lenz in Liebe
Nahen der verjüngten Erde. Mir nur, mir nur ew'ger Winter,
Ew'ge Nacht, und Schmerz, und Thränen,
Kein Tag, keines Sternes Flimmer!

- Можна з вами познайомитися?
— Зі мною не треба знайомитись.
— Може, все-таки?
- Не потрібно.
- Чому?
— Мені з вами буде нудно, а вам — незрозуміло.
- Чому?!
— Бо мені вже нудно, а вам незрозуміло.

Дітей треба вчити, що знадобиться їм, коли вони виростуть.

Пройшовши через все погане, що було зі мною, я дізнався, що означає добре.

Всесвіт так міркував:«Повірте,
Про щастя і горе, народження і смерть
Завжди я тлумачу правдиво, зрозуміло,
Але ви розумієте суть їх хибно».

Після електрики зовсім кинув цікавитись природою. Неудосконалена річ.

Комунізм неухильно деградує. Судіть самі: Маркс був надзвичайно волохатий, Ленін носив бороду і вуса (хоча не настільки пишні), Сталін тільки вуса, а у Хрущова і того не було.

А на фотографіях все добре. Там багато надії.