Якось на корабель граматик сів учений,
І керманича запитав цей чоловік самозакоханий: Читав ти синтаксис? —« Ні», — керманич відповів.
«Повжиття жив ти дарма!» - Вчений чоловік сказав. Ображений тяжко був керманич той гідний,
Але тільки промовчав і вигляд зберігав спокійний. Тут вітер налетів, як гори, хвилі взрив,
І керманич блідого граматика запитав: "Вчився плавати ти?" Той у трепеті великому
Сказав:«Ні, о мудрець поради, добрий ликом». «На жаль, вчений чоловік! - промовив мореплавець. -
Ти даремно витратив життя: корабель на дно йде».

Будинок - це те місце, де зберігається наше барахло в той час, поки ми знаходимося поза домом, щоб здобути більше барахла.

Не зли інших і сам не злись,
Ми гості в цьому марному світі.
І, якщо що не так, змирись!
Будь розумнішим і усміхнися.
Холодний думай головою.
Адже у світі все закономірно:
Зло, випромінюване тобою,
До тебе повернеться неодмінно.

Кожним своїм неординарним вчинком ми наживаємо собі ворога. Щоб завоювати популярність, треба бути посередністю.

Мислитель читає афоризми очима учня, обиватель - очима оцінювача.

У житті кожна хвилина таїть у собі диво та вічну юність.

Характер - це здатність діяти згідно з принципами. Якщо такі є.

Під осіннім дощем
зелену хвою кидають
сосни на березі,
обступивши затишну бухту,
в білих щільних клубах туману.

Найкраще думається, коли ти просто кудись ідеш.

Проблеми у людей виникають здебільшого від фантазії. Якби у вас не було фантазії, у вас не було б проблем, тому що ви б приймали життя таким, яким воно  є. Але тоді б у вас не виникало б і романтичної закоханості, бо романтична закоханість — це коли ви знайшли свою мрію втіленою в тому, хто й поруч із нею не стояв.