Кого колись називали люди
Царем у насмішку, Богом насправді,
Хто був убитий — і чия зброя катування
Зігріта теплом моїх грудей...
Іржавіє золото і зітліє сталь,
Кришиться мармур — до смерті все готове.
Усього міцніший на землі печаль
І довговічніший — царствене слово.
Чим менше жінка збирається на себе одягнути, тим більше часу їй для цього потрібно.
У чоловіка, як у шахах... Має бути одна королева, а всі інші пішаки.
Краще коли тебе ненавидять таким, яким ти є, ніж люблять за те, чого в тобі немає.
Якщо ти думаєш, що ти самотній, то знай ти не один, з тобою твій ангел зберігайте, хоч його й не видно, але він з тобою, навіть коли ти мертвий.
— Ти бачиш у людях добро?
- Я в людях не бачу людей.
Романтичне кохання розквітає в тіні і в'яне під пильним поглядом.
Люди постійно кажуть мені:«Знаєш, а я подивився усі п'ять сезонів за п'ять днів». Спочатку я не знав, як ставитися до цього, а потім зрозумів, що все ж таки мені це не подобається. Не подобається, бо роботу шести років хтось намагається впхнути у п'ять днів.
Чим би дитя не тішилося, аби батьки не плакали.