Якщо воля чіпляється тільки за дрібниці, тільки за щось беззмістовне, вона перетворюється на впертість. Це останнє має лише форму характеру, але не його зміст. У впертості - цієї пародії на характер - індивідуальність людини стає відразливою, впертість перешкоджає її спілкуванню з іншими.
Співпереживати стражданням друга може кожен, а ось успіхам — лише натура надзвичайно тонка.
Нікому ніколи нічого не пояснюйте – кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно.
Якщо ви когось по-справжньому дуже любите, він вас полюбить теж, у нього просто немає шансу цього уникнути.
Ти можеш постійно робити все, робити все, робити все, а потім хтось просто візьме і не зробить нічого, і виграє
Пусте Ви, серцевим Ти
Вона, обмовившись, замінила,
І всі щасливі мрії
У душі закоханої збудила.
Перед нею задумливо стою,
Звести очей з неї немає сили,
І говорю їй: як Ви мили!
І гадаю: як Тебе люблю!
За кохання платиш на виплат, і здебільшого, на жаль, коли кохання вже скінчилося.
Юність задовольняється парадоксами, зрілість прислів'ями, старість афоризмами.
Все починається з інженера, який задає принцип. Він не відкриває те, що вже було в природі, а створює конструкцію, щось нове, те, чого в природі не було. Він збирає елементики і створює — за рахунок збирання, стикування,«зашнурівки» — абсолютно нові речі, яких природа не справила, і при цьому спирається на свою творчу — сміливу,«божевільну» думку. Зв'язується все це в єдність за законом природи, який відкрила наука — там нічого було«відкривати», поки інженер щось не створив.