Існують дві істини – про страждання та виникнення страждання. Головна причина страждань – у невгамовності людських бажань. Однак ці бажання не ведуть до щастя. Вони або нездійсненні, і це приносить смуток або виконуються, і тоді ми переконуємося в ефемерності свого щастя, а страх втрати позбавляє його сенсу. Але ми продовжуємо бажати знову і знову, і саме ця ненаситна спрага штовхає нас від однієї низки страждань до іншої.
Не лажу з побутом! Гроші заважають мені і коли їх немає, і коли вони є.
Жити це означає: постійно відкидати від себе те, що хоче померти; жити це означає: бути жорстоким і нещадним до всього, що стає слабким і старим у нас, і не тільки в нас.
Китайці із задоволенням з'їдять будь-що, якщо у цього є чотири ніжки (крім стільця), або воно літає на двох крилах (крім літака), або воно плаває (крім підводного човна).
Скаржитися на неприємну річ - це подвоювати зло ; сміятися з неї — це знищити його.
Ми такі суєтні, що надаємо значення тому, що думають про нас люди, яким ми не надаємо значення.
Не важливо, скільки вам років і чого ви досягли: вам потрібна мама. Я не виняток: мені потрібна теж. Так що не сваріться з нею всерйоз і прислухайтеся до її порад - краще програти суперечку, ніж потім шкодувати про те, що виграли.
У необхідному – єднання, у сумнівному – свобода, у всьому – любов.
Я взагалі вважаю, що люди дуже не добре поводяться зі своїм тілом, воно занедбане. Мені боляче бачити, коли людина йде, живіт тягне, пихкає, боляче і прикро.
Ось у мене знайома жінка дуже влучно сказала. Вона каже - "Як на пляжі роздягнеться, без сліз дивитися не можна".