— Вони ще наплачуться, стільки наробили зла, що знову не зможуть стати людьми.

— Їм що? Як плакати, і то забудуть...

— Дуже шкодую, Фаїно Георгіївно, що ви не були на прем'єрі моєї нової п'єси, — похвалився Раневський Віктор Розов. — Люди біля кас влаштували формене побоїще!

— І як? Чи вдалося їм отримати гроші назад?

Життя — один великий твір, оцінку якому поставить смерть!

Я така, як є, і не буду іншою. Я така, як є, і залишусь такою. Я наївна буваю, буваю шкідлива. Але така, як є, я на світі одна.

Хочеться підкидати ці шалені спогади до білої, як папір, стелі, щоб вони падали вниз, краями дряпаючи шкіру, а відчуттями... щось біля серця.

Життя – це робота над собою, але більшість працює собою.

Єдина правда у цьому світі –«правди немає».

Зберегти тебе в моїй душі — ось мета того борошна, яке люди називають життям.

Якби світ прийшов до тями,

Став би трохи легше.

Головне бути щасливим, і не важливо, яке висновок напише психіатр.