Найнезбагненніше в цьому світі — те, що він збагненний.

Те, що селяни з колгоспів не хотіли воювати за Сталіна, — історичне підтасовування. Не брали до рук зброю півтора мільйона людей, щоб воювати проти Сталіна — вони це зробили, щоб не здохнути у нацистських таборах. За хліб. Це була їхня єдина можливість вижити. Бо ніде так не вмирали полонені, як у нацистських таборах — їх просто морили голодом. Вони б пішли воювати проти будь-кого.

Мені зовсім не хочеться виковувати з моїх дітей маленьких геніїв, або маленьких акторів, або маленьких успішних бізнесменів. Мені хочеться, щоб діти впадали в будинок брудними, і від них би йшов запах поту, пилу та сонця.

Швидше за все, наше визначення людини як істоти розумної є добрим побажанням того, що рано чи пізно вона такою стане.

Бути щедрим означає давати більше, ніж можеш; бути гордим – значить брати менше, ніж треба.

Невігластво — це демонічна сила, і ми побоюємося, що воно спричинить ще багато трагедій.

Якщо вам здається, що ситуація покращується, значить, ви чогось не помітили.

Немає нічого кращого, ніж повертатися туди, де нічого не змінилося, щоб зрозуміти, як ти сам змінився.

Спогади - це єдиний рай, з якого ми не можемо бути вигнані.

Прийшов, як життя, короткий,
прощальний, тихий вечір.
Кінець усьому рідному...
А я хочу бути вічним! Листя в саду кривав'я
і душу мені знівечить,
палає мідь заходу...
А я хочу бути вічним! Який цей світ прекрасний!
Не задуйте свічки...
Будь вічним, цей вечір,
і я нехай буду вічний!