У моді
в кожній
так належить,
що не можна без гудзика,
а без голови можна.

Я з тих, хто любить свій час проводити з дітьми, тільки так їх можна виховувати. У від'їзді я сумую за щоденною батьківською рутиною. Мені подобається відвозити їх до школи, зустрічати після уроків… Мені до вподоби така простота життя. І коли я повертаюся додому, то повністю перетворююся на татку.

Святі люди завжди великі балакуни. Що менше думаєш, то більше говориш.

Якщо суперник штовхає мене, це означає, що він не такий гарний, як я.

Те, що зроблено, не може стати не зробленим. Quod factum est.

Щоб цілком оцінити дружбу, треба спершу пережити кохання.

Лише двох людей я не аналізував. Це доводить мою до них любов.

Якщо ви дотримуєтеся нейтральної позиції в ситуації несправедливості, ви обираєте сторону гнобителя.

Краще пізніше ніж ніколи. сказав єврей і поклав голову на рейки після відходу поїзда.

Перше, що привертає увагу читача і, ймовірно, є найважливішою, хоча часто несвідомою, підставою для створення вірша — це думка або, точніше, образ, бо поет мислить образами.