Гучним сміхом не приховаєш дикого болю.

Любов змушує повірити в те, у чому найбільше слід сумніватися.

Я в квітнику не раз смакував вечірній сон,
Розквітлою трояндою одного разу був пробуджений.
Садівник побачив, що я цлінілію трояндою,
І сотнями шипів її приспав він.

Життя і смерть ходять поруч, але нічого не знають одне про одного.

Попереду величезне Життя!... Життя, яке треба прожити в кожну її мить, у кожному вдиху і кожному видиху, будучи тією дитиною, яку нагородили цим Даром.

Не забувай з дурнем і не май спілкування з нецнотливим.

Так, у Всесвіту було початок. Так, Всесвіт продовжує розвиватися. І так, кожен атом у нашому тілі виник або в момент Великого вибуху, або термоядерному котлі важких зірок. Ми не просто живемо у Всесвіті, ми її частина. Ми народжені нею. Можна навіть сказати, що Всесвіт дав нам сили додуматися до цього — і це ми тільки почали.

Що робити далі? Жити. Лише — жити.
Сподіватися та вірити.

О, я хочу шалено жити: все, що існує, увічнити, безособове — улюднити, нездійснене — втілити!

Любов як організм, жили і волокна якого, раз порвані, більше зростаються.